Останній пленарний тиждень 2015 року у Верховній Раді, ймовірно, пройде під гаслом ухвалення Бюджету-2016. За чотири робочі дні, з 22 до 25 грудня, народні обранці можуть встигнути наготувати для українців чергову порцію негараздів. Адже голосування за документ, який депутати не встигнуть навіть прочитати, не може призвести до інших результатів.
Яскравим прикладом новорічної порції негараздів є Бюджет-2015, який ухвалювали в ніч із 28 на 29 грудня 2014 року і завдяки якому впродовж року українці збідніли більш ніж на третину. Це саме уряд пропонує й на наступний рік.
Порушення чинного законодавства під час ухвалення як державного бюджету, так і змін до Податкового кодексу вже багато років поспіль стало національною традицією. На це звертають увагу як експерти, так і політики. Проте народні обранці ніколи до них не дослухалися і продовжують це робити.
Так, економіст Андрій Блінов зазначив у своєму блозі в соціальній мережі Facebook, що зміни у податкове законодавство на наступний рік можуть вноситися до 15 липня поточного року, тобто за 165 днів до нового фіскального періоду.
«Якщо зміни будуть внесені напередодні 1 січня, то потрібно прийняти спеціальну поправку до Бюджетного кодексу та відкласти набуття чинності цих змін до 15 червня. А з урахуванням квартальної звітності – то і до 1 липня наступного року. Інакше ви порушуєте закон (читай: вчиняєте як злочинці). І тоді неможливо вимагати виконання законів від інших. Це стосується і депутатів, і уряду», – нагадав парламентарям та міністрам експерт.
На жаль, порушення бюджетного законодавства почалися значно раніше і тривають більш як півроку. Про це йдеться у заяві Юлії Тимошенко від 4 грудня. Голова фракції «Батьківщина» нагадала, що Кабінет міністрів не розробив та не оприлюднив проект Бюджетної резолюції, хоча мав зробити це до 1 квітня 2015 року.
«Уряд до сьогодні не подав до парламенту законопроекти щодо податкових змін, на яких мають базуватися показники доходної частини бюджету країни, хоча закон вимагає затверджувати їх до 1 липня. Відповідно до Верховної Ради не внесений повний текст проекту Закону про Державний бюджет, який, згідно з законом, мав бути поданим ще до 15 вересня. Діяльність Кабінету міністрів прямо призводить до зубожіння громадян, соціальної депресії, спаду виробництва, зростання інфляції та державного боргу. Такі дії уряду важко кваліфікувати інакше, як зрада національних інтересів України в умовах війни», – повідомила Юлія Тимошенко.
Але такі заяви уряд ігнорує. Чому? Найімовірніше тому, що бюджет – це головне джерело коштів для реалізації та отримання зиску від різного роду корупційних схем. І їх збереження непокоїть урядовців більше, ніж добробут громадян.
Найгірше те, що, як і в Бюджеті-2015, у проекті головного фінансового документу країни на наступний рік закладено зменшення соціальних стандартів. Саме так! Зростання прожиткового мінімуму, мінімальної зарплати та мінімальної пенсії буде нижчим за прогнозовану інфляцію. Якщо в Бюджеті-2015 збільшення соціальних стандартів передбачалося на рівні 13%, а прогноз інфляції – 14,1%, то у Бюджеті-2016 соціальні стандарти мають зрости на 12%, а інфляція – на 12,5%.
Здається, нібито й не суттєва різниця, але її наявність яскраво свідчить про те, що Бюджет-2016 є бюджетом сталого розвитку бідності. Бо заплановане випередження зростання цін порівняно зі збільшенням доходів громадян красномовно доводить бажання уряду погіршити економічне становище всіх українців.
І це ще не все. Так само, як рік тому, в проект бюджету закладаються занижені показники інфляції, щоб потім можна було спокійно звітувати про «перевиконання дохідної частини». Нагадаю, що при закладеній у Бюджеті-2015 річній інфляції у 14,1% вона вже сягнула 42,3%! Тобто менш ніж за рік усі наші гроші знецінилися втричі. При цьому курс гривні щодо долара на 47% нижчий, ніж торік. Навряд чи наступного року інфляція стрибне до такого рівня, але щонайменше вдвічі перекриє прогноз Мінфіну.
До того ж, жодного зростання економіки не буде. Навпаки, падіння продовжуватиметься, нехай навіть повільніше, ніж цьогоріч. Відповідно за два роки рівень доходів населення опуститься до позначки 50%, тобто наприкінці 2016 року українці вдвічі зубожіють порівняно з початком 2015-го. Це стане наслідком реалізації тих засад бюджетної політики, на яких побудовані головні фінансові документи країни на нинішній та наступний роки.
Уряд свідомо закладає заздалегідь неадекватні макропоказники в проект Бюджету-2016, щоб потім хизуватися «пабєдними реляціями». Все це робиться за погодженням із МВФ, який саме на таких умовах обіцяє надалі кредитувати український уряд.
Здавалося б, що наявність профіциту бюджету надасть можливість збільшити соціальні стандарти. Але ні, нічого подібного не варто очікувати. Насамперед тому, що профіцитна бульбашка, видута інфляцією, буде скерована на покриття видатків із фінансування державного боргу, який на наступний рік пропонується зменшити до 1,5 трлн грн із нинішніх 1,521 трлн грн.
Проект Бюджету-2016, який Мінфін вкотре змінив та «недовніс» у Верховну Раду, хоча й оприлюднив частково на своєму сайті 30 листопада, вочевидь буде підправлений ще раз. Бо впродовж двох останніх тижнів відомство вкотре щось «допрацювало» в пакеті пропозицій до Податкового кодексу і назвало це «податковим компромісом» із профільним парламентським комітетом.
Хоча вся «компромісність» полягає у тому, що замість «всього по 20» у новому варіанті документу і податок на доходи фізичних осіб, і податок на прибуток становитимуть 18% уже з наступного року із зменшенням до 17% з 2017 року. Також компромісний варіант передбачає запровадження перехідного періоду для сільгоспвиробників для переведення їх на загальну систему оподаткування. Ставка Єдиного соціального внеску залишається без змін, так само, як і ставка ПДВ – 20%. При цьому зберігається 7%-ва ставка ПДВ для фармацевтичної галузі. Також передбачається підвищення порогу реєстрації платника ПДВ до 2 млн грн.
Здається, зміни не такі уже й суттєві, але навіть вони вимагатимуть перерахунку бюджетних показників. І зробити все це потрібно впродовж тижня, бо 22 грудня парламентарі зберуться на останній у цьому році сесійний тиждень, в якому лише два дні будуть повноцінно робочими (вівторок 22-го та четвер 24 грудня), а два – напівробочими (у середу 23-го півдня заплановано на роботу в комітетах, а у п’ятницю 25-го половина дня піде на заслуховування урядовців під час «години уряду» в парламенті). Зрозуміло, що ніхто нічого рахувати не буде, а до Ради потрапить або чистий аркуш паперу, за голосування по якому наполягатиме спікер ВР, або нашвидкуруч допрацьований проект із незначною корекцією деяких базових макроекономічних параметрів.
У цьому випадку краще за все було б не ухвалювати змін до податкового законодавства та бюджету, а вимагати від уряду впродовж місяця створити адекватніший документ, який би базувався на таких принципах:
– ніякого державного гарантування, погашення чи списання боргів приватних корпорацій;
– ніякої комерціалізації бюджету. Тобто під час кризи держава не повинна видавати кредитів за рахунок бюджету чи виступати інвестором у приватному секторі;
– ніяких махінацій з ОВДП, які призводять до друку грошей, а отже – роздування інфляції.
Без огляду на політичну прийнятність жодні зміни до законодавства неможливі. На жаль, позитивних зрушень у фіскальній політиці найближчим часом не відбудеться. На заваді цьому насамперед стоїть уряд, який всупереч вимогам чинного законодавства «дотягнув» подання держбюджету майже до Нового року, що унеможливлює його ретельний розгляд народними депутатами.
Але це ще не все. Від ухвалення бюджету залежить і доля кредитів МВФ, без яких вітчизняні міністри не можуть затулити ту дірку в держказні, яку самі й створили через суцільну непрофесійність.
Водночас МВФ наполягає на таких змінах до Податкового кодексу, що збільшують фіскальне навантаження на бізнес, зменшують рівень соціальних стандартів та ускладнюють умови роботи мільйонам приватних підприємців.
Загальний обсяг змін до податкового законодавства, що пропонує Мінфін, – 700 сторінок тексту. За сесійний тиждень не те що вивчити всі поправки, а навіть уважно прочитати цей твір депутати не зможуть. Окрім того, коли цей документ потрапить до парламенту (а станом на 11 грудня він ще не зареєстрований у Раді), його все одно мають розглядати не лише перед ухваленням бюджету, а й після розгляду законопроекту, що був зареєстрований першим, тобто проекту №3357. Безумовно, спікер Верховної Ради може намагатися знехтувати регламентом і почати процедуру розгляду урядового законопроекту щодо змін Податкового кодексу, але тоді будь-які результати голосування можна буде скасувати через суд.
Ось така складна доля ухвалення бюджету на наступний рік.
Юрій Гаврилечко
«Вечірні Вісті»