Політична партія Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина» | |
---|---|
Голова партії | Юлія Тимошенко |
Заснована/зареєстрована | 9 липня1999 |
Штаб-квартира | Київ |
Політична ідеологія | солідаризм, економічний лібералізм, проєвропеїзм, правоцентризм |
Членство у міжнародних організаціях | Європейська народна партія |
Кольори | білий, червоний |
Кількість членів | >600 000 |
Кількість депутатів у ВР |
19 / 450
|
Веб-сторінка | batkivshchyna.com.ua |
Всеукраї́нське об’є́днання «Батьківщи́на» — політична партія України, яку очолює екс-прем’єр-міністр Юлія Тимошенко.
Як ядро колишнього Блоку Юлії Тимошенко «Батьківщина» була представлена у Верховній раді України з 2002 року. «Батьківщина» з 2008 року є членом наглядової ради Європейської народної партії.[1] Лідер партії Юлія Тимошенко в жовтні 2011 року була засуджена до семи років тюремного ув’язнення за перевищення влади і службових повноважень; процес над нею був широко визнаний політично мотивованим[2].
Оскільки перед парламентськими виборами 2012 року участь блоків політичних партій у виборах була заборонена[3], «Батьківщина» провела кампанію під назвою «Об’єднана опозиція „Батьківщина“», висунувши від свого імені членів інших партій — союзників «Батьківщини»; партійний список очолив лідер «Фронту Змін» Арсеній Яценюк[4][5]. 15 червня 2013 року партії «Фронт Змін»[6] та «Реформи та Порядок»[7] остаточно злилися з ВО «Батьківщина» шляхом самоліквідації.У 1995 році була заснована Всеукраїнська громадянська організація «Союз миролюбних сил „Батьківщина“» під керівництвом ректора Дніпропетровського національного університету Володимира Пріснякова. Громадянська організація 9 липня 1999 року була перетворена на партію.
Юлія Тимошенко була спочатку обрана депутатом Верховної Ради за партійним списком партії «Громада» за підсумками виборів 1998 року. 14 вересня 1998 року Генеральна прокуратура України порушила кримінальну справу стосовно лідера партії Павла Лазаренка за розкрадання державного майна, а суд Швейцарії визнав його винним у відмиванні грошей. Передбачаючи втрату депутатської недоторканності, Лазаренко втік 10 лютого 1999 року до США. 17 лютого 1999 року Верховна Рада України прийняла рішення зняти недоторканність з Лазаренка. Після цього парламентська фракція «Громади» розпалася, і навесні 1999 року члени фракції перейшли в інші фракції, в тому числі Тимошенко, яка створила депутатську групу «Батьківщина».
У липні 1999 року була сформована партія, і 16 вересня 1999 року вона була зареєстрована в міністерстві юстиції. Першим головою партії був обраний Віктор Драченко, колишній секретар Дніпропетровського обкому КПУ. Однак на другому з’їзді партії 18 грудня 1999 року лідером «Батьківщини» було обрано Юлію Тимошенко, а її першим заступником Ярослава Федорчука (голову секретаріату Всеукраїнського об’єднання «Громада»).
Після призначення Юлії Тимошенко віце-прем’єром в уряді Віктора Ющенка партію зараховували до «умовно провладних», її керівники брали участь в «новій парламентській коаліції» 2000 року (кардинальна зміна керівництва Верховної Ради України) і зберігали лояльність до президента Леоніда Кучми навіть після початку«касетного скандалу». Але після арешту Тимошенко в лютому 2001 року «Батьківщина» стала опозиційною і приєдналася до акції «Україна без Кучми». Партія також брала активну участь у створенні Комітету національного порятунку, який перед парламентськими виборами заклав основу для створення Блоку Юлії Тимошенко.
Парламентські вибори 2002
На парламентських виборах 2002 року партія стала основою Блоку Юлії Тимошенко, до якого також увійшли Українська республіканська партія «Собор» і Українська соціал-демократична партія. 15 грудня 2001 року до «Батьківщини» також влилася Українська консервативна республіканська партія дисидента Степана Хмари. БЮТ отримав 22 мандата (7,24% голосів), зайнявши 4-е місце.
Вибори Президента 2004
На президентських виборах 2004 року «Батьківщина» підтримала кандидатуру Віктора Ющенка. Її активісти брали активну участь у Помаранчевій революції. Після інавгурації Ющенка як президента Юлія Тимошенко була призначена прем’єр-міністром, Олександр Турчинов — головою СБУ, однак жодного міністерського портфеля «Батьківщина» не отримала. Після відставки уряду Тимошенко партія перейшла до опозиції.
19 березня 2005 року про злиття з партією «Батьківщина» оголосила партія «Яблуко» Михайла Бродського. Однак злиття «Яблука» з «Батьківщиною» так і не завершилося, а в березні 2007 року Бродський оголосив про відновлення діяльності «Яблука», перейменувавши його на «Партію вільних демократів».
Наприкінці 2005 року партія «Єдина Україна» Богдана Губського ухвалила рішення про саморозпуск і входження до складу «Батьківщини» для участі в парламентських виборах 2006 року.
Парламентські вибори 2006
У парламентських виборах 2006 року «Батьківщина» знову брала участь у складі Блоку Юлії Тимошенко, який отримав 129 мандатів (22,29% голосів), зайнявши 2-е місце. У Верховній Раді була створена Коаліція демократичних сил у складі Блоку Юлії Тимошенко, блоку «Наша Україна» та Соціалістичної партії України. Кандидатом у прем’єри від коаліції була Юлія Тимошенко, проте об’єднання розвалилося, тому що СПУ та НУ не змогли узгодити кандидатуру спікера. В результаті нову парламентську більшість (Антикризова коаліція) створили Партія регіонів, СПУ та КПУ, а БЮТ знову перейшов в опозицію.
Дострокові парламентські вибори 2007
У дострокових парламентських виборах 2007 року «Батьківщина» покращила свій результат, отримавши 156 мандатів (30,71% голосів) та зайнявши 2-е місце. У Верховній Раді за результатами виборів сформована Коаліція демократичних сил фракцій БЮТ та НУ-НС. Коаліція запропонувала президенту для призначення на пост прем’єр-міністра кандидатуру Юлії Тимошенко. Президент вніс кандидатуру Юлії Тимошенко в парламент, який затвердив її на посаді голови Кабінету міністрів України.
У лютому 2008 партію “Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина», очолювану Юлією Тимошенко, прийнято у якості партії-спостерігача до Європейської народної партії(ЄНП) — найбільшої партійного об’єднання Європи, яке є союзом центристських та християнсько-демократичних партій континенту.
У 2009 році «Батьківщина» висунула Юлію Тимошенко кандидатом в президенти України. Після її поразки на виборах парламентська коаліція припинила своє існування,кабмін Юлії Тимошенко був відправлений у відставку. У парламенті була створена коаліція «Стабільність і реформи», до якої на індивідуальній основі увійшли і окремі народні депутати від БЮТ. Юлія Тимошенко оголосила про проведення «великої чистки» в партії.
«Об’єднана опозиція»
У листопаді 2011 року участь блоків політичних партій у парламентських виборах була заборонена[3]. У грудні 2011 року партія «Народна самооборона» заявила, що об’єднається з «Батьківщиною»[16][17] (згодом, 2013, після звільнення, Ю. Луценко підтвердив завершення політичного проекту «Народної самооборони»). Перший заступник голови «Батьківщини»Олександр Турчинов висловив упевненість, що до них приєднаються і інші політичні сили[18].
У березні 2012 року «Батьківщина», партія «Реформи і порядок» і Народний рух України оголосили, що висунуть єдиний партійний список на парламентських виборах 2012 року[19]. У квітні лідер партії «Фронт Змін» Арсеній Яценюк також оголосив про приєднання до цього списку[20].
У підсумку «Батьківщина» стала платформою для формування єдиного виборчого списку під назвою «Об’єднана опозиція „Батьківщина“», до якого увійшли члени партій «Реформи і порядок», Народний рух України, «Фронт змін», «За Україну!», «Народна самооборона», «Громадянська позиція», Соціально-християнської партії та Меджлісу кримськотатарського народу. Список очолив лідер «Фронту змін» Арсеній Яценюк, оскільки лідер «Батьківщини» Юлія Тимошенко перебувала в тюремному ув’язненні.
За підсумками виборів «Об’єднана опозиція» отримала 62 місця в парламенті (25,55% голосів) за пропорційною системою і ще 39, вигравши в 39 мажоритарних округах — в загальній складності 101 місце (22,67%) з 450. 12 грудня 2012 року Олександр та Андрій Табалови (батько й син), обрані до парламенту від «Батьківщини», не приєдналися до її парламентської фракції. Лідером фракції був обраний Яценюк[29].
15 червня 2013 року в Києві відбувся об’єднавчий з’їзд на якому Юлія Тимошенко була переобрана головою ВО «Батьківщина», головою політради партії за пропозицією голови «Батьківщини» обрано Арсенія Яценюка. Також на з’їзді відбулося злиття «Фронту змін» та партії Реформи та Порядок, шляхом самоліквідації, з ВО «Батьківщина».
29 березня 2014, Юлія Тимошенко стала офіційним кандидатом на посаду президента від «Батьківщини». На з‘їзді партії, що відбувся у Києві на Софійській площі, 482 делегати одностайно підтримали кандидатуру Тимошенко.
Дострокові парламентські вибори 2014
Центральна виборча комісія зареєструвала партію «Батьківщина» в загальнонаціональному багатомандатному виборчому окрузі на позачергові вибори Верховної Ради. Відповідне рішення було прийнято на засіданні ЦВК 22 вересня 2014 року. Комісія виключила з виборчого списку партії 7 громадян у зв’язку з відсутністю їх заяв про згоду балотуватися депутатами від цієї партії. Всього до виборчого списку «Батьківщина» включено 216 кандидатів: повний список кандидатів.
Значна частина членів партії, зокрема Яценюк, Аваков, Княжицький, Турчинов, Денісова та інші були відмовилися йти на вибори в складі ВО «Батьківщина», а створили політичну партію «Народний фронт».
У підсумку на позачергових виборах до Верховної ради 2014 року партія «Народний фронт» посіла перше місце за кількістю голосів виборців (3 488 114 голосів — 22,14%), а «Батьківщина» посіла останнє шосте місце серед партій, що пройщли до Парламенту (894 837 голосів — 5,68%), що дозволило їй у Верховній Раді України VIII скликання отримати 17 мандатів за партійними списками.