Десять років депутатської діяльності має за плечима любешівець Юрій Боснюк, який очолює Любешівський осередок партії «Батьківщина». Що вдалося за цей час реалізувати із задуманого, про бачення перспективи розвитку громади – про це та інше в сьогоднішній розмові із ним.
– Юрію Володимировичу, нагадайте нашим читачам, як розпочиналася Ваша депутатська діяльність.
– У 2010 році мене обрали депутатом районної ради. У тому першому для мене скликанні я був секретарем постійної комісії районної ради з питань комунальної власності, будівництва, транспорту та зв’язку. Наступного скликання вже очолив цю комісію. А на позачергових виборах в ОТГ у 2017 році мене обрали по мажоритарному округу №3 депутатом селищної ради.
– Як це – бути наймолодшим депутатом?
– Два попередні скликання в депутатському корпусі районної ради я дійсно був наймолодший. В селищній раді я один із наймолодших. Проте це жодної ролі для мене не грає в депутатській діяльності.
– Широкий загал знає Вас завдяки активній позиції. Адже порушуєте чимало насущних питань. Що найважливіше для Вас як депутата?
– Стараюся відстоювати інтереси своїх виборців, як це обіцяв, коли йшов на вибори. Коли був депутатом районної ради, завжди підтримував всі запити, ініціативи на користь жителів району. Відколи став обранцем селищної ради, виконую обіцяне по своєму округу. І чимало таки вдалося реалізувати. Наприклад, прокласти тротуар по вул. Брестській та замінити тут старі вуличні ліхтарі на сучасні LED-ліхтарі. Також облаштувати лінію вуличного освітлення по вул. Зої Космодем’янської, де проживає чимало школярів, бо ж це новіший мікрорайон. Також тут встановлено смітники для роздільного збору твердих побутових відходів із накриттям та огородженням. А ще включено до плану соціально-економічного розвитку громади влаштування твердого покриття по вул. Колгоспна. Також щороку на мій запит проводять грейдерування вулиць і провулків мого виборчого округу, а їх є майже десяток. Для мене головне – добробут та розвиток громади в цілому. А ще – аби мої земляки мали не тільки комфорт та безпеку в нашому селищі, а й роботу та гідну зарплату, щоб не їздили за кордон, а жили і працювали на рідній землі. У нас, вважаю, є всі шанси розбудувати багату, розвинену громаду.
– Якими ж бачите перспективи розвитку Любешівської ОТГ?
– Засмучує, що наша громада є сировинним придатком, адже скільки вивозиться з території ОТГ лісової продукції за копійки. Було б добре спорудити підприємство для її переробки. Є в нас торф, сапропель, деревина. Прищіпка, меблі, вікна, двері тощо на місці треба виготовляти свої, якісні, тоді будемо конкурентоспроможні з іншими виробниками, а місцевий бюджет матиме кошти на соціальні програми. Такі шанси цілком реальні для багатьох населених пунктів. Зокрема, торфозавод із виготовлення торфобрикетів у с. Залаззя, де є на місці сировина. В районі села Дольськ (яке має об’єднатися з Любешівською ОТГ) є озеро Скорінь, багате на сапропель. Чому б тут не збудувати завод із його переробки: реалізовували б його як добриво, та й для водойми це користь – розчистять її. Інакше через десятиліття озеро перетвориться на болото. Активніше варто розвивати туризм. Маємо гарні річки, озера, ландшафти. Туризм – це будівництво туристичних баз, що, в свою чергу, дасть інвестиції в нашу територію. Ось такі бачу напрямки розвитку громади. Думаю над цим працювати й надалі, будучи депутатом селищної ради від Всеукраїнського об’єднання «Батьківщина», районний осередок якої, до речі, очолюю ще з 2015 року.
Інтерв’ю вела Тамара Урядова.
(газета «Нове життя»)