Аграрії Україні не потрібні. Саме це довела Верховна Рада, ухваливши зміни до Податкового кодексу, які безпосередньо б’ють по єдиній галузі в Україні, що має позитивне сальдо торгового балансу. Під час голосування змін до чинного кодексу під стінами парламенту мітингували близько 2 тисяч аграріїв, але їх вимог не почули. І тепер агровиробництво поступово згортатиметься, інвестиції скоротяться, ціни на продукцію АПК зростуть на 10-15%. Фермерів виженуть з наділів, щоб потім скупити землю за безцінь.
Урядовці «подбали» на славу. Законопроект №3688, за який проголовував 251 депутат і який категорично не підтримала фракція «Батьківщина», хоч і назвали компромісним, але б’є по АПК без жодних поступок.
У новому році для аграріїв, які відносяться до 4-ї групи спрощенців, у 1,8 разів підвищується ставка єдиного податку (фіксований сільгоспподаток).
Лідер ВО «Батьківщина» Юлія Тимошенко констатувала, що в той час як для аграріїв збільшується система оподаткування, для великих зернотрейдерів додатково виділяється з держбюджету 15 млрд грн, і така ситуація є неприпустимою. Також вона зазначила, що підвищенням фіксованого податку уряд спровокує дефіцит агропродукції.
«Щонайменше на 20-30% зростуть ціни на продукти харчування», – підкреслила вона.
Але найдошкульнішим ударом по агросектору стане скасування спеціального режиму оподаткування ПДВ. У 2016 році, на період переходу на загальну систему стягнення податків, виробникам молока і тим, хто розводить велику рогату худобу, залишатимуть 80% ПДВ, відповідно вони повинні перераховувати до держбюджету 20% ПДВ. На спецрахунках сільгосппідприємств, які вирощують зернові й технічні культури, буде відкладатися 85% ПДВ, своєю чергою аграрії сплачуватимуть у держказну 15%. Для усіх інших сільгоспвиробників податки та прибутки розподілятимуться у частках 50% на 50%.
Експерт з питань АПК Володимир Коновальчук у коментарі «ВВ» констатував, що незаперечною перевагою змін до Податкового кодексу є зменшення єдиного соцвнеску з 41% до 22%, але цей позитив перекреслили додатковим податковим пресом для аграріїв.
«Аграрний сектор витягував весь бюджет. І лише український АПК мав успіхи на світовому ринку – наша країна входила до топ-10 виробників пшениці, соняшника та кукурудзи. Це відбувалося багато в чому завдяки зручному законодавству. І замість того щоб поширити таку систему на інші сфери, держава вирішила доїти аграріїв, що є ідіотизмом», – підкреслив він.
Своєю чергою президент Асоціації фермерів та приватних землевласників України (АФЗУ) Іван Томич констатував, що влада знову не почула аграріїв. Усі вимоги представників АПК, які неодноразово виходили на акції протесту, були проігноровані, попри попередні обіцянки врахувати їх.
Він нагадав, що з 1 січня починає працювати зона вільної торгівлі з ЄС. Але в Європі фермери отримують дотації від держави на гектар землі, що становлять 150-400 євро.
«Єдиною державною підтримкою вітчизняного сільгоспвиробника можна було вважати спецрежим ПДВ. Фактично ці 20%, які відтепер потрібно перераховувати до держбюджету, аграрії могли пускати на розвиток власного підприємства. Нові податкові зміни дають ще менше шансів конкурувати з європейськими фермерами», – зауважив Іван Томич.
За його словами, тепер українським сільгоспвиробникам доведеться або закривати підприємства, або скорочувати їх видатки за рахунок звільнення персоналу чи зменшення посівних площ, або йти в «тінь».
«Коли компанія робить інвестиції в обсязі 5-20 млн дол., то, звісно, розраховує на сприятливе податкове законодавство. Для таких гравців дуже важко піти в «тінь», тому частина з них може закритися, а інша – суттєво скоротитися. Адже в Україні на ринку АПК працюють глобальні компанії, і їм буде вигідніше перекинути гроші в Китай чи інші країни Азії, де немає таких божевільних податкових коливань», – додав Володимир Коновальчук.
Ухвалені зміни до Податкового кодексу фактично перекреслюють програму розвитку сімейних ферм, впевнений Іван Томич, адже податковий тиск не сприятиме тому, щоб фермерів стало більше.
«Буде скорочення посівних площ, кількості господарств. Податковий тиск на аграріїв очікувано призведе до подорожчання продуктів десь на 10-15%. Посередники, переробники та ті, хто займається експортом, зазвичай не страждають – усе перекладається на плечі виробника та кінцевого споживача», – зауважив Томич.
За його словами, в таких податкових діях влади проглядається як короткострокова, так і довгострокова перспективи. Щодо швидкого поповнення бюджету за рахунок аграріїв, то такі розрахунки Кабміну навряд чи справдяться.
«У довгостроковій же перспективі не виключено, що є намагання за допомогою змін до Податкового кодексу розорити частину агропідприємств та фермерських господарств для того, щоб врешті-решт вони відмовилися від землі. Тобто щоб до наступного року, коли розглядатиметься питання скасування мораторію на продаж земель сільгосппризначення, значна кількість людей відмовилася від ведення бізнесу на землі. Умовно кажучи, є перспективний план звільнення української землі від українського фермера, щоб розпродати її трастовим компаніям», – підсумував Іван Томич.
Аріна МАРТОВА