У ніч на 25 грудня Верховна Рада ухвалила Закон України «Про Державний бюджет на 2016 рік». Згідно з документом, розміри соціальних стандартів штучно занижені, вони залишаються у кілька разів меншими за фактичні показники.
Зокрема, з 1 січня 2016 року прожитковий мінімум встановлено у таких розмірах:
– на одну особу – 1330 грн;
– для працездатних осіб – 1378 грн;
– для осіб, які втратили працездатність – 1074 грн.
Водночас, за даними Міністерства соціальної політики, фактичний прожитковий мінімум станом на липень 2015 року становив:
– на одну особу (з урахуванням суми податку на доходи фізичних осіб) – 2745 грн;
– для працездатних осіб (з урахуванням суми податку на доходи фізичних осіб) – 2997 грн;
– для осіб, які втратили працездатність – 2135 грн.
Різниця складає відповідно: 1415 грн, 1619 грн та 1061 грн.
Відповідно до закону «Про Державний бюджет України на 2016 рік», розмір мінімальної заробітної плати з 1 січня не збільшується порівняно з груднем 2015 року та становить:
– у місячному розмірі – 1378 грн (близько 54,5 €);
– у погодинному розмірі з 1 січня – 8,29 грн (0,33 €).
Для порівняння: мінімальна заробітна плата, передбачена у 2016 році в країнах Європи, в рази більша. Так, у Франції вона становить 1482€, Греції – 615€; Польщі – 426€; Латвії – 328€. У погодинному розмірі, відповідно, Франція – 9,64€; Греція – 3,8€; Латвія – 1,87 € (за даними Євростату).
Такий підхід до встановлення розмірів державних соціальних стандартів не враховує знецінення грошових доходів та заощаджень громадян внаслідок високої цінової інфляції, девальвації національної валюти, що проявляється у скороченні купівельної спроможності населення, зниженні рівня життя та соціальної захищеності людей. Це створює ризики подальшого зубожіння, особливо найуразливіших верств населення, зокрема, тих, для кого пенсії та інші види соціальних виплат і допомоги є єдиним джерелом існування.
Несправедливим є те, що звичайні громадяни отримають підвищення своїх зарплат лише в травні та грудні 2016 року, хоча й це, на жаль, будуть жалюгідні копійки. При цьому підвищення зарплат депутатів заплановано уже з 1 січня 2016 року, а фінансування Верховної Ради збільшено на 210 млн грн!
Можновладці й надалі продовжують застосувати у розрахунках віртуальний показник «рівень забезпечення прожиткового мінімуму», що фактично нівелює значення прожиткового мінімуму як базового соціального стандарту, суперечить законодавству і протиправно обмежує рівень соціальної допомоги.
При цьому гарантований мінімум, який береться за основу для призначення допомоги, відповідно до закону «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям», для основних соціальних і демографічних груп населення залишається на рівні 2014 року та становить: для працездатних осіб – 21%, для дітей – 85%, для осіб, які втратили працездатність, та інвалідів – 100% відповідного прожиткового мінімуму.
А розмір державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям у 2016 році не може бути більшим ніж 75% від рівня забезпечення прожиткового мінімуму для сім’ї.
З огляду на податкову реформу, ставка ЄСВ тепер становить 22%. Крім того, до кінця 2016 року залишено 15% оподаткування пенсій працюючих пенсіонерів та обмежено максимальний розмір пенсійних виплат. Проте оподаткування дивідендів найзаможніших верств населення так і залишилось на рівні 5%.
У бюджеті на 2016 рік знову не передбачено жодної копійки на компенсацію втрачених заощаджень Ощадбанку СРСР, навіть на виплату допомоги родині по смерті вкладника.
Прикінцевими положеннями закону «Про Державний бюджет на 2016 рік» установлено, що «Кабінетом міністрів України затверджується особливий порядок проведення індексації грошових доходів населення у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Фонду соціального страхування України на 2016 рік».
Водночас, згідно з ЗУ «Про індексацію грошових доходів населення», «індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103%».
Крім того, прикінцевими положеннями Держбюджету нівелюється дія окремих соціальних норм законів, зокрема, встановлено обмеження розмірів оплати праці та законодавчо гарантованих соціальних виплат. А саме: виплати здійснюються «у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджету Фонду соціального страхування України».
Відсутність фінансових ресурсів призвела до скасування пільг, виплат і компенсацій мільйонам громадян. При тому, що звуження прав і свобод громадянина на забезпечення достатнього життєвого рівня є порушенням статей 22, 46, 48 та 50 Конституції України.
На жаль, уряд не переймається тим, що для найнезахищеніших верств населення цей рік мине під гаслом «Від бюджету виживання – до бюджету зубожіння!».
Андрій ПАВЛОВСЬКИЙ